Україна. Травень. 1861 рік. Шевченкові

Ой тяжкая, ой, тяжкая домовина,
А червоная китайка, мов калина,
А червоная китайка - Україна.
Ой тяжкая, гой, тяжкая домовина.

Лиш вишневий цвіт шляхи курні вкриває
І рушники в півнях червоних, аж кривавлять.
Ой, були пісні веселі, та немає...
Лиш вишневий цвіт шляхи курні вкриває.

Ген, з-за лісу, з-за діброви - гайдамаки:
Ми розвієм чорне горе дрібніш маку,
А в руках дзвінкі шаблюки та домахи.
Ген, з-за лісу, з-за діброви - гайдамаки.

Хто сказав, що з нами Батька вже немає?
А чия ж то кобза буйно виграває?
І до нас його словами промовляє.
Хто сказав, що з нами Батька вже немає?

Ви не вірте, ходить, ходить поміж людьми,
А в труні не прах - ножаки обоюдні.
Та й пропали, тільки голос - не забудьмо!
Ви не вірте, ходить, ходить поміж людьми!

Поділитись сторінкою: