Алі Баба

Коли давно на світі жив
І дуже бідував Алі Баба
Ні дому, ні багатства,
Ні кохання він не мав,
Алі Баба...
Із вечора до ранку
Лиш на долю нарікав Алі Баба
І мріяв, щоб Аллах йому
Скарби подарував,
Алі Баба...
Хоч наплакався не раз
Та з дитинства знав наказ
Краще сорок раз по разу,
Як ні разу сорок раз.

Приспів:
Сезам, Сезам,
Швидше відчиняй,
Своїм очам не вірить
Сам Алі Баба.
Сезам, Сезам,
Швидше відчиняй,
Збулися давні мрії
І пройшла журба,
Сезам, Сезам,
Швидше відчиняй.
Із щастям не бажаю
Залишатись сам-на-сам.
І родичам, і друзям я
По літері роздам
Твоє ім'я таємне,
О Сезам!

Та вже пора сказати вам:
Кому служив Сезам,
Алі Баба...
Печера та належала
Розбійницям-жінкам,
Алі Баба...
Куди подітись бідному
І страх, і серця стук,
Алі Баба...
І міг прийняти кару
Від прекрасних ніжних рук
Алі Баба...
Але він знайшовся враз,
І віддав такий наказ:
Краще сорок раз по разу,
Як ні разу сорок раз.

Приспів. (2)

Поділитись сторінкою: