Сороміцькі коломийки

Прийду прийду мій миленький,
Я скраю лягаю,
Коло дошки дам ті трошки,
Бо ті добре знаю.

Ой нікому не давали,
Но тому німому,
Бо німому добре дати -
Не скаже нікому.

Ані тата не вблагати,
Купив хоч би яни,
Та, як прийшов до домочку
Та й виліз на маму.

Ой, дівчино-дівчинонько,
Дівчино-зозулько,
Була бися не віддала,
Якби не мій вуйко.

Коломия не помия,
Коломия - місто,
Якби пуцька зуб не мала,
То би з'їла тісто.

Кажуть люди, кажуть люди,
Що тато не годен,
Тато мамі закладає
На дванайці годен.

Ой ніхто так не бідує,
Як жовняр юідує,
Веде коня за повода,
А тимво гальмує.

А в мазура в пєцу дзюра,
А на пєцу котки,
Мазур просе мазуриху,
Би му дала масла.

Ой, дівчєта-дівчатонька,
Давайтеся грати,
Бо холєра не гранені
Будемо вмирати.

Поділитись сторінкою: