Сповідь

Не дивись, що я від болі, ти не слухай злії речі,
Я не бачила крові, ти - тягар мені на плечі.
Я з тобою забула про журбу і невдачу,
Я без тебе не живу, я від тебе лиш плачу.
Я питала у зірок, я питала у неба:
Чому тебе кохаю, навіщо мені треба?!
А вони лиш мовчали і напевно сміялись,
Як я з янгола смерті в хробака перетворювалась...

Приспів:
Світ руйнується над моєю головою,
Мені здається, що я нестримно тану,
Здається, що в нас один лиш шлях з тобою,
Адже нашій дорозі немає кінця і краю...

Не дивись на мої коси, не дивись на мої очі,
Я збираю вранці роси, щоб тобі нести щоночі.
Я з тобою забула про журбу і невдачу,
Я без тебе не живу, а з тобою - тим паче.
Все що було, то минуло, все що буде - не турбує,
Я радію, що мій подих твої губи цілує.
Мої мрії лиш про тебе, що робити? - Не знаю.
Я ненавиджу себе за те, що так тебе кохаю...

Приспів. (2)

Поділитись сторінкою: