Рідне Надсяння
|
Надсяння моє, ти Надсяння,
Народився і ріс в тім краю.
Зустрічав я тут зорі й світання
І знайшов вірну долю свою.
Дзюрчить лісовий потічок,
Звеселяє він душу мою,
Буйним цвітом біліє садочок,
Соловейко щебече в гаю.
Приспів:
Рідні гори над Сяном
На очах, ніби в сні.
Зашуміли зелені смереки мої.
Рідні гори над Сяном
На очах, ніби в сні.
Зашуміли смереки,
Мов пісню співають мені.
Я на синії гори погляну,
Пригадаю дитинства стежки,
Я люблю тебе, милий мій краю,
І душею з тобою завжди.
Надсяння моє, Надсяння,
В моїй пам'яті вічно святе,
Прийми щире синівське вітання,
Бо ти серцю завжди дороге.
Приспів. (2) Поділитись сторінкою:
| |
|
Ключові слова: Рідне Надсяння, Л. Небесьо, Роман Рудий, Світозари, Отчий дім Рік написаня: 2005 Джерело: аудіозапис
Пісню додано: 16.07.2008 Відредаґовано: 25.02.2010 Переглядів: 1200
×
Повідомлення 1
|
Пісні Сайт постійно оновлюється. Щоб нічого не прогавити, підпишіться на нашу сторінку >>>
|
|
|
|