Солодкі губи цілував востаннє...

Солодкі губи цілував востаннє
І ніби відчував, що це кінець,
Ось лише зараз відчував кохання,
Її покликав стати під вінець!..

Не звали ані друзів, ні родину,
Лише удвох здійснили цей обряд,
Він обіймав тепер свою дружину,
Яка чекатиме повернення назад!..

Але тривожно щось було на серці,
Хоч відганяв свої лихі думки,
Міцніше затягнув шнурками берці,
Торкнувся ніжної, коханої руки!..

Щось йокнуло у грудях і завмерло,
Невже це знову був невтішний знак,
А сонце сіло, вже надворі смеркло,
Тяжкий на спину погрузив рюкзак.

Тоді його вже бачила востаннє,
Тижнями дотик відчувала на руці,
Загинув він, та не його кохання,
Воно сльозами бігло по щоці!..

Поділитись сторінкою: