Моєму чоловіку

Несуться роки стрімкою рікою,
А я все життя йду поряд з тобою.
Цвіла вже не раз червона калина,         |
Ми маєм дорослих: доньок і сина!         | (2)

Не мали в житті великих ми грошей,
Проте подивись - в нас внуки хороші.
Зростили дітей, зростають онуки,         |
І з ними у нас не буде розлуки!          | (2)

Було у нас все: і радість, і горе,
А сліз тих пролито, як цілеє море...
Нас чорна смуга по життю поводила...     |
Підтримка твоя була так важлива!         | (2)

Вже наші роки у осінь вертають,
І нас залюбки онуки вітають.
За те, що ми вдвох і в радості й в горі, |
Безмежно і щиро дякую долі!              | (2)

Поділитись сторінкою: