Привіт, браток

Привіт, браток, я так до тебе поспішав.
Ти тут лежиш й мене чекаєш - добре знав.
Вже стільки літ у нас на сході йде війна,
І серед нас, серед живих, тебе нема...
Ось, я прийшов, перед могилою стою,
Ми разом вдвох були з тобою в тім бою...

Приспів:
Пробач мені, що ти загинув - я живий!..
Пробач мені, що світ жорстокий цей такий...
Пробач мені за сльози наших матерів,
Пробач мені - тебе спасти я не зумів...

Повітря там було з тротилом і свинцем,
Земля тоді змішалась з кров'ю і вогнем,
Снаряд зірвавсь. Мене закрив ти й сам упав.
Держись, браток! - мені востаннє прошептав.
І ти упав, сочилась з рани свіжа кров,
А навкруги снаряди рвались знову й знов.

Приспів.

Ну що, браток? з очей скотилася сльоза,
Забракло слів, із рук цигарка вислиза.
А завтра знову вирушаю на Донбас
І там за двох я буду битися за нас!..
І ні на крок не дам я ворогу землі!..
А ти пробач... Пробач за все... Пробач мені...

Приспів.

Поділитись сторінкою: