Батьківська хатина

Знов думками я лину
У батьківську хатину,
Що в зажурі стоїть
Край села...
Не живе в ній родина,   |
Не луна сміх дитини -   |
Лише смуток тьмяніє     |
З вікна...              | (2)

Опустошилась хата,
Цвітом вишень багата,
Й цвітом яблунь
Стареньких в садку.
Тут жили батько й мати, |
Не потрібно шукати...   |
Лиш портрет на стіні    |
У кутку...              | (2)

І заріс споришами
Той причілок з квітками,
Що колись тут так
Гарно цвіли...
Ти садила їх, мамо,     |
Тут своїми руками       |
Й ми, як пам'ять,       |
Завжди берегли!..       | (2)

Вже ті квіти мовчазні
Своїм цвітом не манять,
Бо ростуть лиш трава
Й будяки...
І тепер на світанні,    |
Ніби в сірім тумані,    |
Спомин тихо приходить   |
В думки...              | (2)

Поділитись сторінкою: