Село

Там, у селі живуть мої думки,
Живуть мої старі і добрі люди,
Там у селі невернуті роки,
Котрих ніколи серцем не забудеш...
Мочив я ноги у ранковій росі,
Стрічав я сонце, коли спали всі,
Там вигрівалось моє серце в самоті,
Там дика правда, що згасає у житті...
Моє село!.. Моє тепло!.. Моє село!..

Там у селі занедбаний садок,
Нема кому його гілля кохати,
А на порозі засмучений дідок
Чекає сина та не може встати,
Бо його плечі підіймали все життя
Нестримне горе та незриме майбуття...
Цілую руки я, не раз іще вернусь,
Селу волинському і діду поклонюсь!..
Моє село!.. Моє тепло!.. Моє село!.. | (4)

Поділитись сторінкою: