| |
Осінній сніг з'явився несподівано,
Лише на час у місті заблукав...
Забув про осінь і кружляв замріяно,
І марив, що його прийшла зима...
Чому не дочекався, щоб по холоду
Іскритися під променем ясним?..
У листя падав, в потемніле золото,
Та під дощем розтанув, наче сни...
Приспів:
Ти, як той сніг, непроханий, негаданий,
Увірвалась в душу, серце розтривожила...
Я думав, що навіки будем разом ми,
Але тепер це стало неможливо...
Ніч обіймає, тишу ллє по вулицях,
Нестримна осінь вкрала спокій мій...
Все, як тоді, крижинки в світлі мружаться,
І наче наші тіні у вікні...
Щоб на світанку серце моє тішити
В холодній чорно-білій самоті,
Над містом танцював під сяйвом місячним
Жаданий божевільний перший сніг...
Приспів. Поділитись сторінкою: 
| |
