Земля дітей

Зорі над колосками,
Вже засинають діти,
Каже їм - На добраніч! -
Перепел у житах.
Місяць повис над ставом,
Нитку сріблясту в'яже,
Щоб таємниці неба
Й Землю Дітей з'єднать.
Мов на узгірці стала
Сива, струнка тополя
І подає верхівку
Місяцю чародію...
Та над усім колосся
Обрії колисає
І на зелених стеблах
Землю трима свою.

Приспів:
На добраніч! На добраніч!
На добраніч, Земля Дітей!
На добраніч, Земле!
На добраніч, Земля Дітей!

Наче зерно в колоссі,
Наче у небі зорі,
В серці батьків довічно
Сяє Земля Дітей –
Земле води і хліба,
Земле добра людського,
Земле моєї віри,
Земле моїх надій.

Приспів.

Поділитись сторінкою: