Тихий дощ

Знову мокрий асфальт
Нагадає мені все,
Що я пам'ятати не згоден.
Або щось на душі,
Або я без назавжди став
Залежним від зміни погоди.

Приспів:
За вікном буде тихий дощ,
А нічого ще не забулось...
Хмари лиш захищають нас
Від ілюзії світла на час...

І можливо вони
Натякають мені:
Все не так добре,
Як могло здатись...
Ліпше краще зараз і враз,
Ніж солодка брехня,
Щоб не так було боляче впасти.
Адже сонця удар засліпив,
Заливши нас в омані.
Не помітно ні вогню, ні імли,
Чи не варто хвилюватись?

Приспів. (2)

Тихий дощ... Тихий дощ...
Тихий дощ...

Поділитись сторінкою: