До останнього

Наші почуття - якісь протиріччя...
Я пам'ятаю у сльозах обличчя...
Пам'ятаю, як збирала речі...
Пам'ятаю, як пірнала
До тебе на плечі...
Я пам'ятаю як був біль, був сміх,
Але ми не з тих,
Хто на принципі в таксі... Ні!..

Приспів:
До останнього ми!..
До останньої клітини нервової!..
Пощастило знайти
Два сюжети однієї історії...
Без тебе ніяк, без тебе навіщо?..
Без тебе цей світ - просто ніщо...
І кожен наш погляд кричить
Про любов  знов і знов!..
Знов і знов!..

Я загубив і знайшов,
Вічно відкрита рана,
А не затягнутий шов...
І так болить питання,
Бо все по колу знов...
Як тепло обіймів
Стає холодом оков?..
Знову море нових горе-історій
Стали по-різному однаковими...
Обіцянки і в радості й в горі,
Доки будуть вічні вони?..

Приспів.

До останнього ми!..
Доти житиме любов!..
Доки нам обом не все одно!..
Я тону без тебе знов!..
Я без тебе каменем на дно!..
Без тебе ніяк, без тебе навіщо?..
Без тебе цей світ - просто ніщо...
І кожен наш погляд кричить
Про любов  знов і знов!..
Знов і знов!..

Поділитись сторінкою: