Муза

Відпусти мене,
Відпусти мене, відпусти,
Я благаю тебе.
А хочеш, впаду на коліна?..
Все, що маю — віддам,
Тільки ти, тільки ти,
Не тривож мене більше,
Бо я — хвиля, я — піна...

Я — пісок під ногами,
Мушля, перлина морів,
Я — хмарина у небі,
Загублена птахом, пір'їна.
Ти розхристану Музу
На грудях пригрів,
І я падала в серце тобі,
Ніби туга чаїна.

А тепер відпусти мене
В осінь, бо...
О, яка на мені, —
Ти не знаєш, — карма осіння!
Ти — мій бог Аполлон,
Що потрапив колись у полон.
Не тримай мою душу,
Бо душа, наче осінь,
Кармінна...

Поділитись сторінкою: