| |
А в листопад берези голі,
А я лечу до своєї долі,
Бо доля, наче та береза,
Чекає гола, нетвереза...
Відвертий дощ ховає твої сльози,
А ти чекаєш мене на порозі,
Келих вина любові не завадить,
Готуй, кохана, всі свої принади!
Через поля, через барвисті маки
Я буду бігти до твоєї мавки,
Щоб пестити мою кохану долю
І цілувать її палкі долоні!
Приспів:
А в листопад берези голі,
А я лечу до своєї долі,
Бо доля, наче та береза,
Чекає гола, нетвереза...
А в листопад берези голі-голі,
А я лечу до своєї долі - Олі,
Бо Оля, наче та береза,
Чекає гола, нетвереза!..
І хоч у нас давно дорослі діти,
Цієї ночі будем молодіти,
І сік з берізок потече рікою,
Коли зустрінемося ми з тобою!
Наша любов не зникне через роки,
Завжди впізнаю я твій смак на дотик.
Ти лиш не зачиняй свою фіранку,
Кохана, я залишусь до світанку!
Приспів.
А в листопад берези голі-голі, |
А я лечу до своєї долі - Олі, |
Бо Оля, наче та береза, |
Чекає гола, нетвереза!.. | (2) Поділитись сторінкою: 
| |
