| |
Все недарма було!.. | (4)
Я вірю у знаки
Нестомлених роздоріжь,
В терпіння ознаки,
В років рятівний рубіж,
Та не в обіцянки,
Не вірю в "Якби, якби..."
В повітряні замки,
І в ті ж самі помилки...
Приспів:
Ми йшли до плеча плече,
Та друзів поменшало...
Най далі в грудях пече,
Бо все недарма було!..
Дорога вкраде думки,
Що минає життя, мов сон,
А я повертаюсь туди,
Туди, де цвіте льон!..
Льон!.. Льон!..
Можливо, лиш трохи
І серджусь на себе я
Та прошу у Бога,
Щоб далі ця путь вела.
Десь там непомітно
Солодшає правди сіль,
І знову все квітне,
Вплітаючи щастя в біль...
Приспів.
Дорога вкраде думки,
Що минає життя, мов сон,
А я повертаюсь туди,
Туди, де цвіте...
Я йду по слідах назад,
І ніби це той маршрут,
І наче той самий сад,
Чи є ще хто-небудь тут?..
Лиш спогади, що живі,
Мене заберуть в полон,
Я падаю до землі,
Туди, де цвіте льон!..
Льон!.. Льон!..
О, льон!.. О, льон!..
Друзів поменшало,
Та все недарма було!..
Минає життя, як сон,
Сон... Поділитись сторінкою: 
| |
