Дні

Знову дні за днями – опадають листям...
Доля – нам, коханий! Зорі так зійшлися.
Подивлюся вгору, смуток жене пісня,
Я тебе кохаю, тільки повернися!

Боже, як же гарно мріється про тебе!
Отже все не марно! Більшого й не треба!
Згадуй наші миті де б не опинився,
Та сумуй за мною, як почуєш пісню.

Промайнуть хвилини – їхні цілі зграї...
Втішусь небом синім, мов тривог немає!
Подивлюся вгору, а я нам з тобою
Саму кращу долю тихо наспіваю.

Поділитись сторінкою: