| |
Ну чому ми сваримось, миримось?
Все одно по колу...
Маримо, мріємо, кожну ми розмову
Лаємось, гріємо, - це знову і знову,
Вкотре загубили та знайшли ми
Спільну мову...
Так, ти така, а я інший, ну і що?
Гам підіймається вище, та якщо
Так нас притягує ближче, та за що
Ти образишся на мене, я лише зайшов...
Суперечки не руйнують, це все люди, люди
Хто сюди, а хто нікуди-куди,
Хто пробачив, хто покутий в кути,
Серед гулу не можу почути...
Приспів:
Чесно тобі кажучи, я не хочу сваритись,
Не хочу доводити, що правий тільки я.
Я хочу обійми, я хочу тебе любити!
Давай, все пробачимо, так міцно обійняв,
Так багато галасу через таку дрібницю...
Поговоримо спокійно, інакше ніяк,
В тиші посидимо, залиши на трохи, кицю,
Все одно кохаєш, як кохаю тебе я!..
Ну навіщо нам сваритись? - Ти скажи мені.
Начебто вогні ми, неначе ті сни, ми не маємо,
Я тону в тобі, ми не маємо ті дні,
Що з тобою загубив, відчуваємо...
Чому би мені просто не сказати все?
Чому не казати, поки тебе не трясе?
Ну чому терпіти, ну чому ховати це?
Та твоє обличчя каже, що таїть твоє серце...
Моє море - твоє, твої гори і осінь
Та темрява, що уночі,
Твоє небо та весна, що сонцем лоскоче,
Розділимо все ми тоді!..
Приспів. Поділитись сторінкою: 
| |
