Горянка

В небеса впираються вершини,
Як туди дістатися мені,
Де високі гори полонини,
І горянки гарні чарівні...
Там одна така весела, мила,
Я її шукаю до цих пір,
Бо вона мене заполонила,
І тепер не можу я без гір!..

Приспів:
Я тепер по волі чи не волі
В сині гори в полонини йду,
Бо не буду мати щастя й долі,
Поки ту горянку не знайду!

В снах солодких бачу ту горянку,
Наче я зустрів свою весну.
З нею розмовляю аж до ранку
І про неї мрію лиш одну.
Я її впізнаю серед ночі
Поміж інших милих чарівних,
Наче небо в неї, сині очі,
Не без гір, не можу я без них...

Приспів.

Поділитись сторінкою: