| |
Там поміж долями,
Яким не має початку й кінця,
Я тобі обіцяв волю, волю, волю,
За яку б'ється наша земля!
Волю! Волю! Волю,
За яку б'ється наша земля!
Волю! Волю! Волю!
Ну, привіт, мамо! Я ж обіцяв:
Це мій другий лист,
І ми йдемо тут до кінця!
Вся ця війна це начебто сон...
Мам, уявляєш, я їздив в Херсон!
Він тепер наш, як в моїй пісні,
Я бачив наших людей, і вони дивовижні!
Повернули не в дім мій,
Дай забути це горе,
Там, де весь Крим мій, наше Чорне море!
Більше року я без тебе якось існую...
Боже, мамо, як же я за тобою сумую...
Там поміж долями,
Яким не має початку й кінця,
Я тобі обіцяв волю, волю, волю,
За яку б'ється наша земля!
Волю! Волю! Волю!
По Чорному морю нас несе течія!
Волю! Волю! Волю!
Я знаю, є Бог, і Він зараз нас чує,
Кожного воїна, хто в окопі ночує,
Кожну дитину, що просить за мир,
Боже, благаю Тебе не залишай нас без крил!
Непоборна нація великих людей,
Ми стоїмо тут за країну, за наших дітей!
Я чітко бачу наш шлях, нашу дорогу,
Тому мій третій лист буде, мам, про Перемогу!
Нехай і зараз на мені зараз немає лиця,
В нашій пам'яті ім'я кожного бійця,
Та поки в жилах тече воля і слова митця,
Ми будемо стояти тут, мамо, до кінця!
Ось вона моя сила волі до кінця
Вбереже від кулі і залізного меча!
Попутним буде вітер і прямою течія,
Перемога буде точно, як я тобі обіцяв!
Там поміж долями,
Яким не має початку й кінця,
Я тобі обіцяв волю, волю, волю,
За яку б'ється наша земля!
Волю! Волю! Волю!
По Чорному морю нас несе течія!
Волю! Волю! Волю! |
Нас несе течія!.. | (3) Поділитись сторінкою: 
| |
