Вісім келихів

Скажи мені, мій друже, що з тобою?..
Чому так рано в тебе сивина?..
Схилився над гранітною плитою,
Налив у вісім келихів вина...
Та краще не кажи мені нічого,
В собі ти й досі носиш втрати біль,
Живими вже не бачив ти нікого,
Не пам'ятав, як несли їх звідтіль...

Приспів:
Немов птахи злетіли в синє небо,
Ніхто ні кроку не зробив назад,
Бо був наказ, так конче було треба.
Свистіли міни. Били "Смерч" і "Град".

Позицію тримали під Бахмутом,
Тримали до останнього рубіж,
Ніколи тобі цього не забути,
Болить, немов встромили гострий ніж.
Пілоти професійно спрацювали,
Але запізно... Хлопці вже пішли...
Коли тіла з окопів діставали,
Тебе живим й скривавленим знайшли...

Приспів.

Тебе спасали лікарі в шпиталі,
І побратим твій кров'ю поділивсь,
Відпуски тиждень ще тобі надали,
Тоді на цвинтар ти пішов до них.
Я зрозумів, мій друже, що з тобою,
Чому так рано в тебе сивина.
Чому стоїш, схилившись над плитою,
А поряд вісім келихів вина!

Приспів.

Поділитись сторінкою: