Гуцуле Власе

Темна нічка місто вкрила,
Все зірками оповила.
А гуцулка файна чічка,
Каву край вікна пила.
Вона тихої години,
Власа стріла тої днини.
Теплі спогади сповнили,
Бо була у них любов!..

Приспів:
Гуцуле Власе,
І з літами я, власне,
Відчуваю не згасне
Моя юна любов!..
Душа страждає,
Знов трембіта лунає...
Серце досі кохає,
Воно палке, як жар!..

Добігало спечне літо.
Гуцул другу кохав скрито.
Та було все пережито,
Діві розум так казав.
Коли ніч була зрадлива,
Зорепадом лляла злива.
Сумувала чорнобрива,
А любові не зреклась!..

Приспів.

Поділитись сторінкою: