| |
Нахилився терен цвітом низько до води,
Зажурилось серце неньки слізно у журбі,
Вечір зорями розкинув сподівання дня,
Виглядала мати сина із війни щодня...
Приспів:
Ой, сину, сину, жива зоря,
За Україну болить душа...
З тобою, сину, мир на землі
З тобою, рідний, молитви всі!
Розцвітає цвіт калини серед болю й мук,
Бо не знають ні спочину, йде війна навкруг...
І сивіють чорні коси в матері, як дим,
Плаче серце, а туманом віє чорий дим...
Приспів.
Біля стежки при долині з полином вся біль,
Журавлі летять у небо з рідним сином бій,
Зацвітають маки ніжні в полі у цвітах,
Повертайся, сину рідний, до гнізда, як птах!
Приспів. (2) Поділитись сторінкою: 
| |
