Окуляри

Розходився мужичок
Аж ґвалт дякувати,
Та одна йому біда:
Не вмів читати.

До аз-буки — так куди,
Не того він хоче.
Він гадає чим другим
Просвітити очі.

"Не вміє ж так старий дяк
Стрічки розібрати,
Окуляри ж як візьме —
То куди читати!

Отак і я заведу
Кондаки й тропарі,
Піду тілько та куплю
Такі окуляри".

Пішов мужик до крамниці,
Різні вибирає...
Що на очі накладе,
То все не читає.

Далі соті з носа зняв,
Об землю ударив.
Розплатився та й пішов
Сам без окулярів.

Та й на проводи сказав
Хрещеному люду:
"Окулярів не купив,
То й дяком не буду".

Поділитись сторінкою: