Давня мелодія

З весняними синіми ранками,
З бузковою світлою димкою
Прийшла вона в місто над ґанками
І в серце ввійшла невидимкою.
А може, як ніч ще холонула,
Лилась над садами, заводами,
Лилась і все місто заповнила
Мелодія давня акордами.

Приспів:
У ній слова про сонце в небі яснім,
Про шепіт віт в березовім гаю,
Про те, що світ великий і прекрасний,
Та наймиліше в рідному краю.

Над парками, цвітом-завією,
Над зеленню, трави хвилюючи,
Пливе вона казкою-мрією
І серце тривожить, чаруючи.
Завжди молодою і чистою
Залишиться музика давняя,
І хтось при розлуці на пристані
Візьме її, рідну, у плавання.

Приспів.

Поділитись сторінкою: