Хай дорога твоя...

Хай дорога твоя стелить грифом гітари.
Плинже ун, леутаре... Ти не плач, леутаре...
Ти, мов пісня, живеш в вічнім клекоті струн.
Ти не плач, леутаре... Прощавай... В добру путь...

Тихим шепотом слів з рим плетуться вірші.
Пісня знов оживе, як безсмертя душі.
В тихім гомоні струн наші долі сплелись.
Я співаю про те, що співав ти колись.

Час настане й зоря з небосхилу злетить –
Догорить. Це життя на землі – тільки мить.
А безсмертна душа, щоб співати в віках,
Відлетить у віршах, як до вирію птах.

Тихим шепотом слів з рим плетуться вірші.
Пісня знов оживе, як безсмертя душі.
Тихим гомоном струн твій повторює спів.
Ми зустрінемось десь в перехресті віків...

Поділитись сторінкою: