Каїн-ХХІІ

Ми воюєм за те,
Щоб нам жити і далі, як жили,
А вони в нас стріляють,
Щоб жили ми гірше за них...

Так влаштовано світ:
Вічний захист від темної сили,
Вічний напад на світлу –
Ще Авель в тій битві поліг...

Маріуполь в боях,
Наїжачився сталлю Хрещатик,
П'є земля нашу кров
І ковтає ворожі тіла –

Просто Авель не знав,
Що належить себе захищати,
Ну, а ми вже спізнали
Братерство голодного зла...

Пре несита орда,
Не щадить по дорозі нікого –
Убива матерів,
А дітей забирає в ясир...

Бог нас вчив: Не убий! –
Але ми перепросимо Бога,
Бо тепер тільки смерть ворогів
Забезпечує мир!..

Чаша горя містка,
Але вже переповнена чаша.
З неї не відіп'єш –
Так, щоб знов мали силу слова.

Отже, все тепер вирішить кров –
І ворожа, і наша...
Де твій, Каїне, брат?.. –
О! – Це ж Авель його добива.

Поділитись сторінкою: