Окрилена

У темряві дня його обличчя - овал:
Водночас близько й недосяжно.
Здійняла вуаль в надії на шал,
Та в мареві він десь там розтанув...
Коли ти окрилена, відлітай!
Його впіймати час не гай!
Солодкий мій спогад, прощавай:
На скронях залишились вітром...
Він досі досі мандрує зі світлом...
Він досі досі мандрує зі світлом...

Знайомий мотив, що саме для нас
Бринів джерелом живої води...
Крізь проблиски снів,
Крізь залишки фраз,
Підхоплена вітром, відчуй і лети...
Коли ти окрилена, відлітай!
Його впіймати час не гай!
Солодкий мій спогад, прощавай:
Він досі досі мандрує зі світлом...
Він досі досі мандрує зі світлом...

Поділитись сторінкою: