Осінь плакала

Швидесенько надворі осінь прийшла
І довгі коси свої знову розплела,
І журавлі курличуть вдаль,
Та знай, це гра її, менше слів,
В серці печаль...
І листячко дубове жовкне й спада,
Тихесенько з гілочок вітер позіха,
І дощик йде, що треба ще?..
Дай серцю під плащем -
Менше слів... Осінь прийшла!

Прийшла вже знов пора і листя обпада,  |
І журавлі летять у далеку даль...      |
І скрізь нове вбрання, яскраве золоте, |
А все одно на серці у нас печаль...    |
Осіння це пора і сонце вигляда,        |
І "жовта" знов до літа балакала...     |
Краса в нас золота і грає дітвора,     |
А осінь знову дощиком плакала...       | (2)

Поділитись сторінкою: