| |
Скільки вже сплинуло днів,
Поки ми були самі?
Я рахував та й забув,
Потім, як більшість, заснув...
Скільки вже сказано слів,
Що говорити не слід...
Ми не зважали на це -
Ми говорили усе...
Нами вже випито сік,
Що оживити б нас зміг...
Але хоч плач, хоч молись -
Мертві ми, як і колись...
Ми зав'язали вузли,
Та розв'язать не змогли...
Стільки зусиль - все дарма,
Бачиш, яка вже стіна... Поділитись сторінкою: 
| |
