| |
А в нього була Божа іскра,
І купу таємниць - любила їх вона.
І бачила щодня про нього сновидіння,
Яким він був шаленим і ніби трохи дивним...
Забула все на світі і у думках лиш вітер,
Сухими губами хотіла цілувать його!
І у полях його магнетизму
Закуталась хвилею романтизму,
Аби сухими губами знову цілувать його!
Приспів:
Якась ейфорія у її грудях,
Не може ні їсти, ні пити,
Ні спати вона...
Така ейфорія на піку кохання
Приходить, як хвиля до берега,
Хвиля до берега!..
І зустріч п'янка, як ранкова роса,
І сором на щоках, та кличе він щодня,
Його міцні зап'ястя пророчили їй щастя!
Вона відчувала себе,
Як кришталь в руках ювеліра...
Забула все на світі і у думках лиш вітер,
Сухими губами хотіла цілувать його!
І у полях його магнетизму
Закуталась хвилею романтизму,
Аби сухими губами знову цілувать його!
Приспів.
Задля того аби бути поруч
Він на все готовий давно,
А для неї став він цілим світом,
Світом цілим, світлом!..
Приспів. Поділитись сторінкою: 
| |
