Прикладаючи до серця свою долоню

Прикладаючи до серця свою долоню,
Дякую тобі, воїне, за спокій і мир!
Віддаю честь, соколе, і Святого молю,
Щоб дав здоров'я, терпіння і сил!

Прошу, повертайся живим додому!
Тебе чекають діти, дружина, батьки,
Ангел береже від ураганного грому,
Зорею осяює путь, куди ходиш ти...

За покликом серця ти став у стрій,
Сказав: Я повинен захистити Україну!
Люблю її! Хочу, щоб розцвіла із мрій!
З'єдналась назавжди в одну родину!..

Ти взяв зброю, автомат у руки свої,
Щоб прогнати ворогів із рідної землі.
І в окопі в заметіль, як ллють дощі,
Щоб прийшов мир і сяяли сонячні дні!..

Ти у двадцять літ відчув пекло війни,
На посту посивів, як сизий голуб,
У БТР, у вогні вмирали твої брати,
Орді не скоривсь, відчув голод, холод!..

Прикладаючи до серця свою долоню,
Дякую тобі, козаче, за спокійні сни!
Вірим, що переможем, здобудем волю!
І слава Україні! - заспівають світи!

Поділитись сторінкою: