| |
Далеко у світі на краю землі
В своєму замку жили королі,
А поряд у лісі хатина була,
В хатині русалка Руслана жила.
Коли ще Руслана маленька була,
В казковому замку з батьками жила,
Та мати померла, а батько - король -
Женився у друге, чаклунку знайшов.
Не далеко річка, як ота стежина,
Там русалка нічку свою провела.
Була вона схожа так, як дві краплини,
На свого старого батька короля!
Руслана не знала, що батько король,
Готовий віддати за неї свій трон,
Але королева жорстока була,
Руслану прогнала, її прокляла.
Мачухи чари були не прості,
Вони заважали Руслані в житі.
Красунею вділи та й завжди була,
А ніч приходила - русалка вона.
Чари пройдуть зразу, тільки
Принц із казки полювати прийде
В королівський ліс,
Він її побачить, водяну красуню,
Поцілує в губи - щастя їй приніс.
Маленькій казці приходить кінець -
Руслана із принцом іде під вінець,
Де сонячні промені сяють з небес,
Ви бачити скільки у світі чудес?..
Чари зникли зразу, тільки |
Принц із казки плювать пішов вже |
В королівський ліс, |
Він її побачив, водяну красуню, |
Закохався в неї - щастя їй приніс! | (3) Поділитись сторінкою: 
| |
