| |
Приспів:
І на полі бою більше нема болю, |
Навіть один воїн у полі, |
Тому я дякую долі, що відпустила на волю, |
Бо це не сон, більше не з тобою, |
Буду грати після тебе лиш позитивні ролі!.. | (2)
Певно це погана пісня, ні, давай не так одразу,
Вируби всі свої треки і лови кожну фразу.
Замахало їхнє мило, писане своїм дівчаткам,
Тут такого не почуєш і це лише початок.
Рухаємось далі, став я злим давно, ще змолоду,
Мабуть, тому три з гаком роки мені дурили голову.
Тепер стирай всі фотки і пали листи,
В неті логін і пароль введи - і строчи пости.
Придбай собі мозги, мила, ось тобі порада,
Асоціація тепер з тобою - лише слово зрада.
Хоч і порівну уже на все це, бо настало завтра,
Та я знаю, як і мої близькі, що за мною правда.
І було важко, і хотілось з пам'яті все стерти.
Пісню "Я люблю життя" писав, коли хотілось вмерти,
Та на щастя зрозумів я потім: ти цього не варта,
Бо продовжила деградувати і брехати вперто...
А я далі підіймаюсь вверх з кожним своїм кроком,
Пам'ятай, що зрада потім все одно вилізе боком.
Напевно я цим треком все ж комусь плюю в лице,
Та я просто зобов'язаний був написати це!
Не для того, щоб когось образити цими словами,
Але щоб і ти не залишав комусь на серці плями.
Так я - зло і після цієї пісні опустився низько,
Та зробив це лиш для того, щоб ви не зрадили близьких!
Приспів.
Як в безкрайній пустелі відмирали клітини,
Забував тоді, де я і чому я повинен?..
Залишитись в цьому світі і радіти життю?
В крові була мертва доза і я стояв на краю.
Тоді змінили мою думку хіп-хопові ноти,
Я жив тобі на зло і такій як ти підлоті...
Від гіркої зради розривалась голова.
Я дарував любов, яка по праву була твоя.
Тоді стояв між пеклом і раєм,
Я відчував, єство пропадає.
Там, де брехня, там правди немає,
А ті, що були відчуття, кудись зникають.
Не забуду ніколи, те що вже давно забула ти,
І як святі канони, правду буду берегти,
І хто б не казав, що любов жива -
Тільки музика - моє кохання і сенс мого життя!..
Ти як особистий вид героїну в моєму тілі,
Ти холонеш після того, як зігрієш.
Ти течеш в мені, ти болиш мене,
Та нехай моя любов разом з мріями помре...
Я не стараюсь образити, хоча рана жива,
Я знаю, Всемогутній всіх розставить на місця.
Ця пісня не для слави - віриш чи не віриш,
Це щоб ти сто раз відміряв, перед тим як відріжеш.
Приспів. Поділитись сторінкою: 
| |
