Київська Русь

Нашу землю топтали, народи
Давні-ближні, казали: Своя!
І забрали без всякої згоди
Наше Богом нам дане ім'я.
Наші землі - казали нам - скраю,
Та судити я їх не берусь,
Я із попелу знов воскресаю       |
Із тобою, свята моя Русь!        | (2)

Приспів:
Київська Русь!
Твоя слава над світом хай лине!
Київська Русь!
Розквітай наче в лузі калина!
Київська Русь!
Б'є у дзвони Святої Софії
Златоверхий і вічний твій Київ
На той дзвін обернусь,           |
На твій клич обізвусь,           |
Золота моя Київська Русь!        | (2)

Нехай кожен народ пам'ятає:
Нашу честь не втоптати у прах!
Твій тризуб знову сонцем нам сяє
На священних твоїх прапорах!
Знову гордо звучить мова вільна,
Знову іменем давнім зовусь,
Предковічна моя батьківщина,     |
Золота моя Київська Русь!        | (2)

Приспів.

В нас ніхто не відніме свободи
І своїх не нав'яже знамен!
Хай несе не осквернені води
В Чорне море старий Борисфен!
Дуже довго були ми німими
Та ніхто вже не стулить нам уст!
Вже ніхто в нас тебе не відніме, |
Золота моя Київська Русь!        | (2)

Приспів.

Поділитись сторінкою: