Світе ясний мій

Постарію, побілію в колір сніговий,
Я тобою відболію, світе ясний мій.
Я тобою  перетужу, перегорну все...
Знов до тебе мою душу спогад понесе...

До небес і прірв дістану,
Час би йшов скоріш...
І твоєю зовсім стану та без тебе лиш...

Мій товаришу прадавній, доля моя ти,
Я тобою відстраждаю, щоб тебе знайти!..
Я пізнаю ціну раю, мавши ад в раю,
Я тобою переграю молодість свою...

Перекроки, передуми, шлях назад тяжкий,
Згадуй же ж мене без суму,
Світе ясний мій...

Поділитись сторінкою: