| |
Ісус Христос катається на дошці –
Сідлає хвилю і волає гучно!
Апостоли на гальці збились в купку,
Апостолам перед людьми незручно...
Матвій уже до друку готував
Євангеліє у вигляді есеїв,
А тут така халепа і провал,
І свинорилі пики фарисеїв...
Ще й цілий римський мусорський загін
Не знає, як на це реагувати:
Чи матом обложити навздогін,
А чи одразу вести до Пілата?
Андрій гукає: Схаменися, Ребе!
Кінчай дурить! Задумайся про рейтинг!
Народ прийшов за зціленням до Тебе,
Запитують про безкоштовний тренінг!
А Він кричить народу, що є сили:
Ідіть до мене всі! Тут красота!
І, сміючись, вистрибує з-під хвилі,
Дельфіна ухопивши за хвоста!
Петро рішуче кидається в шторм
І ледве не вчиняє собі Амінь,
Ось рибам, що не сіють, був би корм!
Христос сміється: Камінь, ти є камінь!..
Летить в Ісуса рятувальний круг
І б'є по голові: Дєржись, братушка!
В біді комрада не залишить друг! –
Кричить Іуда – легендарна тушка!
І тут Ісус починає співати
Звісно таких наворочених пісень,
Що навіть Звоніміру Бобану з Бобаном Марковичем
І не снилося, ну приблизно таке:
Біда не в тім, що свище вітер лютий,
Що всі слова мої лягли, як мертві квіти,
Біда не в тім, що я прийшов з любов'ю,
Біда у тім, що я не можу не любити!..
Не любити!.. Не любити!..
Я не для того вас навчав, піпли,
Таких самозакоханих, серйозних,
Щоб ви своїх казок понаплели
В задушних келіях мастурберкульозних.
А потім, потім – так завжди було:
В ім'я моє повстане брат на брата
За ваші побрякушки і бабло,
За ваші грьобані патріархати!..
Ложив на вас я свій господній хєр!
Я все сказав – ви все перебрехали!
Сплигнув на дошку і в прибій попер –
З тих днів подовгу хвилі не вщухали...
Так він казав десь в тридцять третім році
На гребені, без весел і вітрил.
Ісус Христос катається на дошці,
На березі стоїть юрба мудил... Поділитись сторінкою: 
| |
