Пісня про Чернігів

Понад красунею Десною
З легенди сивої, як світ,
З лісів і пісні чарівної
Чернігів мій почав політ.
Він золотими куполами
Засвідчив про своє єси,
І оточив себе полями
У ніжних обіймах роси.

Тобі вклоняюся, мій граде,
Куточок раю на землі,
Моя журба й моя розрада,
Мій сивочолий оберіг!
Чернігове, моя колиско,
Ти колисаєш дивом світ,
Фонтанів сонцесяйні блиски
Намистом падають до віт!

Чернігове, коханий граде,
Люблю тебе й твоїх людей,
Мені ти став за батька й брата,
Благословенний кожен день!
Твоєю славою впиваюсь,
Мого натхнення джерело,
З Десни водицею вмиваюсь,
Тому радію, що збулось!

Поділитись сторінкою: