На світ дивімося душею

Позберімося докупи - і подруги, й друзі,
Хай ніякі розлуки не торкаються нас,
Але вічними будуть, неначе у лузі,
І калина, і пісня, Україна і Час!

Не погорджуймо ними, не будьмо, як гості:
Ми на рідній землі, не марнуймо життя!
Будьмо завше єдиними, люди ж ми прості,
Не пристало завчасне будить каяття...

Дні за днями, як верші, оборонені небом,
І самі горизонти віддзеркалюють даль,
Одні в одних ми маєм щоденну потребу,
Як і радість, і втіху, і тривогу й печаль...

Поділитись сторінкою: