Зоряний пил

Як надвечір'я все окутає
Й серце мліє від нічних годин –
В пору ту мені з нічного неба
Зірочки нагадують,
Що я зовсім один...

Ти у минулому розтанула,
Свій для мене залишивши спів.
Зараз зіллям й чарами
Для мене є любов
І музикою старих днів...

Дивуюсь іноді,
Чому у самотні ночі
Я чути хочу ту пісню,
Що мною володіє...
Я мрію,
Що зустрінусь знов із тобою
І ти залишишся зі мною...

Я з першого свого побачення
Серце в поцілункові простяг.
Та вже сталось так –
Тепер єдина пісня та
Відрада є моя і стяг...

Чарівна ніч в саду,
Так зорі сяють у небесах.
Тебе до себе ніжно пригортаю,
Та соловей співає знов
Прекрасну пісню про любов,
Співає все про рай,
В якім троянди тільки й ми...

Поділитись сторінкою: