Пісня про півня

Грудка багряного крику
В чоботи взута червоні
Ходить подвір'ям широким,
Мов по зеленій долоні.
Косу тримає на крилах,
Косу веселу й іскристу,
Добре її наточили
Сонячні промені чисті.

Грудка багряного крику
В чоботи взута червоні
Ходить подвір'ям широким,
Мов по ласкавій долоні.
Так повелося одвіку,
Так і тепер не минає  —
Ранку прозорого квітку
Тою косою стинає.

Грудка багряного крику
В чоботи взута червоні
Ходить подвір'ям широким,
Мов по щасливій долоні.
Хори летять журавлині,
Як споконвіку літали,
А за лозиновим тином
Скільки вже квітів зів'ялих!

Грудка багряного крику
В чоботи взута червоні
Ходить подвір'ям широким,
Мов на зеленій долоні.

Поділитись сторінкою: