Українським добровольцям

З військом сутужно...
Поклик й оружно...
Вийшли мужі вогняні
Й в небо знеслися на стружнах
Стяги звитяжно ясні.

Кличі, молитви й пісні...
Хто там зневіри і сумніви сіє?
Хто тут страхами снує?
Гетьте, пощезніть, замріте,
Принишкніть -
Лицар гряде! Лицарство йде!

Йдемо до бою, Боже, габою
Милість над нами простри!
В камінь святої до краю любови
Помисли нам нагостри!

Щирі серця наші зри!
Що нам інтрати й ласі привати?
Злато - марнота юрби!
Воля Вітчизни - злато й заплата
В вишньому небі карби!

Духу нетлінні скарби!
Боязко, страшно?
Так, таки страшно...
Віра - тремкий каганець.
Бореться ерос й танатос
В наших осердях сердець.

Ох, не на жарти той герць!
Хто переважить в двобою з собою
Той переможе й в борні!
Боже, в тім бою
Не вкрий нас ганьбою!
Славою нас огорни!
В меч твій святий оберни!

Поділитись сторінкою: