Ой, вишеньки-черешеньки, чом з вас листя обпало?

Ой, вишеньки-черешеньки,
Чом з вас листя обпало?
Любилися, кохалися –      |
Всьо задаром пропало!     | (2)

Любилися, кохалися
Аж до самого кінця:
Тепер іди, моя мила,      |
Шукай собі молодця!       | (2)

Тепер іди, моя мила,
Шукай собі молодця,
А я піду й за тобою       |
На вінчання дивиться!     | (2)

Прийшов козак до церковци,
Та й став собі при столі,
Єго мила, чорнобрива      |
У куточку й при стіні.    | (2)

Єго мила, чорнобрива
У куточку при стіні,
Покотились дрібні сльози  |
По личеньку до землі.     | (2)

Вийшов священник з вівтарю,
Став ся грізно питати:
З ким бажаєш, козаченьку, |
Білі ручки в'язати:       | (2)

А чи з тою дівчиною,
Що'з три роченьки ходив,
А чи з тою дівчиною,      |
Що заручення зробив?      | (2)

Ой, не з тою я бажаю,
Що'м заручення зробив,
Тільки з тою я бажаю,     |
Що'м три роченьки любив!  | (2)

Ой, розходися, народе,
А ти, мила, йди сюда,
Аж типер я добре знаю,    |
Що навіки ти моя!         | (2)

Поділитись сторінкою: