|
В літню спеку прохолода
В Львівських тихих двориках,
Прогулятись – насолода
По тінистих вуличках.
Наче свято – люди вбрані,
В настрої та не спішать,
Ходять модниці екстравагантні гарні,
Є й такі, що аж смішать!..
Гей! Ринок! Ринок!
Давня площа Ринок!
Добрий день тобі!
Повідай, ну ж бо, все,
Що пам'ятаєш:
Про минулі дні!
Жінок сварливих,
Як на цеп саджали,
Галас був, юрба,
Кат голови стинав,
Наказ читали
На тобі щодня!
Кожен камінь – історичний
В Львові кожен дім – музей,
Ренесансу геній вічний
Зачаровує людей.
Дивовижні кам'яниці,
Леви, статуї, церкви
І трамвай жахає
На вузькій бруківці,
Шляхтич, де гукав колись:
Гей! Фурман! Швидше!
На Високий замок!
Поспішай жвавіш!
Зустріне мила
В поцілунках ранок..
Ну ж бо ще прудкіш!
Кохаю над усе,
Над вічну душу пані молоду!
Їй гори я вклонятися примушу,
Пекло геть зведу!
Потім, звісно,
В парк Центральний:
Танці, гойдалки та спів...
Поруч Стрийський стародавній
Парк природи пишних див.
Довгий літній день на радість,
І так світло на душі,
Про кохання, молодість
І сиву давність
В серці все звучать пісні:
Гей! Фурман! Швидше!
На Високий замок!
Поспішай жвавіш!
Зустріне мила
В поцілунках ранок..
Ну ж бо ще прудкіш!
Кохаю над усе,
Над вічну душу пані молоду!
Їй гори я вклонятися примушу,
Пекло геть зведу! Поділитись сторінкою:
| |