Лебединий манускрипт

Лебеді летіли до тепла
У прозорій прохолодній гладі.
Голубінь між крилами текла,
Вітерець ласкаво пір'я гладив.

Приспів:
Коли в небі пісня –
Як же не радіти,
Як же не хотіти полетіти в даль?
Лебеді провісні
Крилонька гойдали,
Наче підіймали на душі вуаль.

Наді мною низько линув клин,
Розправляли пружно крила-руки,
Мов розкриту книгу-життєплин,
Лебеді любові і розлуки.

Приспів.

В нелегкому леті шурхіт-скрип
Лоскотав, зігрів і стиснув душу.
Лебединий дивний манускрипт
Спраглим серцем розгадати мушу.

Приспів.

Тільки б не зазнали холодів,
Не зреклись жаданого маршруту.
Ген по небу розчерки надій –
В голубіні ніжній тане кутик.

Приспів.

Поділитись сторінкою: