Село під горою

Село під горою
Билинно старою,
Де стрічкою в'ється
В долині ріка,
Пахучі левади
Приваблюють-бавлять –
Торкаються серця!
І біль затиха.

На овиді – поле
Родюче, просторе,
Гаї заповідні...
А простір який!
Прадавні тут кручі
І птаство співуче,
Й гостинні прарідні
Мої земляки.

І дідові вуси,
І повагом гуси –
Усе мені миле,
Усе дороге.
І спів соловейка...
І серденько тенька.
Журливо-щасливе
Село трудове.

Чекає і кличе
Село мальовниче.
І краще на світі
Немає ніде.
Тут квіти барвисті
Й калина в намисті
Стрічають привітно.
І сонце цвіте!

Поділитись сторінкою: