Український мотив

Поле,
Рідне прабатьківське поле,
Якби не склалася доля,
Завжди до тебе горнусь.
В світах
Довго не стану блукати,
А повернуся до хати –
В рідну пракиївську Русь.

Мотив звучить, веде,
У неозору даль.
І ти чекай мене,
З усіх доріг чекай,
Коханий край!

Доле,
Небом дарована доле,
Дай мені розуму й волі –
Я тобі серце віддав.
Ніде
Я не прошу собі раю,
Тільки якби в ріднокраї
Не поселялась біда.

Мотив звучить, веде,
У неозору даль.
Та тільки ж ти мене
Й на мить не покидай,
І сили дай!

Воле,
Будь непохитною, воле,
Щоб не цуралася доля
Й поле родило врожай.
За те,
Щоб не велися, як вівці,
В згоді жили українці –
Жити й померти не жаль.

Поділитись сторінкою: