Ой, у полі озеречко

Ой, у полі озеречко,
Там плавало відеречко.
Соснові клепки, дубове денце,      |
Не цураймось, моє серце.           | (2)

Ой, не раз і не два
Стояв я під коморою.
Вийди, дівчино, вийди, рибчино,    |
Поговоримо з тобою.                | (2)

Ой, рада б я виходити
І з тобою говорити,
Та лежить нелюб на правій ручці    |
Та й боюся розбудити.              | (2)

Дівчинонько моя люба!
Відхилися від нелюба.
Буду ціляти, буду стріляти,        |
Щоб забити нелюба.                 | (2)

Ой, чи влучиш, чи не влучиш,
Тільки жизнь нашу розлучиш.
Ой чи вдариш, чи не вдариш,        |
Тільки мені віка збавиш.           | (2)

Ти козаче молодий,
В тебе коник вороний.
Сідлай коня та їдь з двора,        |
Бо ти не мій, я не твоя.           | (2)

Козак коника сідлає
І з коником розмовляє:
Біжи, коню, біжи, ворон,           |
Аж до тихого Дунаю.                | (2)

А там стану, подумаю:
Ой, чи мені утопитись,
Ой, чи мені з коня вбитись,        |
Ой, чи назад воротитись?           | (2)

А я піду у темний луг,
У темний луг по калину,
Чи не побачу, чи не зустріну       |
Свою вірную дівчину?               | (2)

Моя вірная дівчина
В темнім лузі заблудила,
Тільки слідочок з-під милої ніжок, |
Де милая походила.                 | (2)

Ой, вирву я листочок
Та й прикрию той слідочок"
Щоб не засипав, щоб не завіяв      |
Буйний вітер пісочком.             | (2)

Поділитись сторінкою: