|
Білі кошенятка
Грались дружно в ладки,
Бігали, стрибали,
Маму виглядали.
Аж раптом дощ закрапав
І вітерець заплакав.
Злякались кошенятка,
Бо вимокли в них лапки.
Одне втекло у лопухи,
А друге вдерлось до вільхи,
Лиш третє не злякалось,
Весело сміялось:
Приспів:
Ха-ха-ха, хи-хи, хи-хи,
Що нам вільхи й лопухи?!
Ха-ха-ха, хи-хи, хи-хи,
Що нам вільхи й лопухи!
Стрибнув у калюжу
Той сміливець дужий,
Забруднився трішки -
Де ж це мама-кішка?
- А це чиє страшнятко?
Це не моє малятко!
А де ж мої дитятка,
Маленькі кошенятка?
Одне втекло у лопухи,
А друге вдерлось до вільхи,
Лиш третє не злякалось,
Весело сміялось:
Приспів.
Де ви, кошенята?
Повертайтесь в хату,
Дощик вже скінчився,
Ним весь світ умився.
Один лиш ти, пустунчик,
Залишився грязнунчик,
Іди собі, вмивайся
І більш не зазнавайся!
Ти не тікав у лопухи,
І не вдирався до вільхи -
В калюжі покупався,
Весело сміявся:
Приспів. Поділитись сторінкою:
| |